Яка краса, і де, і в чому?
Думки сягають десь далеко…
Вони ідуть, не бачуть втоми.
І серце б’ється, як лелека.
Яка ти є, моя жадана,
Усю я хочу зрозуміти,
Така красива і кохана
Смачне вино, що хочу пити…
Легкі, відважні твої рухи,
Зваблива врода гордовита,
Солодкий ніс, чутливі вуха,
Ти, наче вишня соковита…
Я зачарований тобою,
І сам себе не розумію…
Біжу нестримною ходою,
І навіть думати не смію.
Що можу втратити навіки,
Цю неповторну мить з тобою,
Твої вуста для мене ліки,
Хоч я цілуюся з бідою…
Така близька і так далека…
Єдина , більш таких немає
Любов з тобою – небезпека
Мені все серце обриває!
Оці останні поцілунки,
Тобою хворий у нестямі,
Жахливі долі подарунки,
Щоб опинитися у ямі…
Свою любов не дам нікому,
Сам приложу до цього руки,
Піддавшись поклику лихому,
Віддаючи себе на муки…
Свою любов я сам вбиваю,
Прощай навік, моя кохана,
Життєві струни обриваю,
Нема тебе, лишилась рана.
Моя Кармен в обіймах вмерла,
Я прокажений, божевільний,
Кохання зрікся, як Отелло,
Тепер я вільний, вільний, вільний!
|
